Пенсія — це не вирок: історія мандрівного самокатника в 70!
Алексей Таченко (Редактор) · 16.08.2022

Якщо Ви все ще сумніваєтеся, а чи варто починати займатися спортом у свої 20, 30, 40, 50 років, то наша стаття розвіє всі Ваші сумніви. Адже наш герой, хоч і не юний тілом, зате душа юна і рветься до пригод.
Все йде до наближення заповітної 70-ки, але ніщо не зможе завадити цій людині здійснити бажане і об’їздити всю територію Чехії на самокаті S2620, або як він її з любов’ю називає «моя синя бабка». Цей чоловік гордо величає себе «Самокатним Дідком» і в середині квітня вирушив у чергове за рахунком (3-е) паломництво на самокаті. І наміри у нього найсерйозніші — республіка буде «підкорена» дідом від заходу до сходу.
Встигнути за онуками можна тільки на самокаті
Рідне місто «самокатного Діда» — Рожнов-під-Радгоштем. Самокати пов’язані з цим краєм давньою історією та традиціями. Однак свій перший транспорт шановний Бржетислав Снашел, а саме так звуть нашого героя, придбав відносно недавно. Якщо і Ви наважитеся купити електросамокат, то сміливо відвідуйте відповідний розділ на нашому сайті та обирайте вподобану модель. Але повернемося до героя статті.
Як каже сам Бржетислав: «До велосипедного спорту мене привчив батько і це навіть привело мене до гоночних трас. Але заздрісні погляди я завжди кидав саме на тих дітей, які безтурботно розсікали на самокатах. Мрію ж зможу втілити в реальність тільки після того, як онуки задали цьому руху темп і за ними потрібно було якось наздогнати.
Наздогнати онуків стало метою, а потім катання так захопило, що тривалість поїздки дедалі більше збільшувалася з кожним разом. Цей процес було вже зупинити!».
«Подвиги Бржетислава» або «Геракл відпочиває осторонь»
300 кілометрова подорож була присвячена моїй родині
Минуле літо стало відправною точкою в першій подорожі Бржетислава. Перетнувши Моравію, він подолав шлях, довжина якого становила 300 км, а сім’ї, яка все життя надавала дідові всебічну підтримку, цей подвиг був присвячений.
«Я отримую справжнє задоволення від того шляху, яким їду, мене не лякає зміна погоди і ночівлі на природі у випадкових місцях. Усе моє життя було насичене ходіннями по горах, бівакуванням у зимові періоди в заметах, роботою табірним вожатим і організацією клубу ходулістів у Моравії… Мабуть, самокатними заїздами мене не злякаєш!» — зі сміхом згадує Бржетислав.
Від Польщі до Австрії за два тижні

