Як влаштований гірський велосипед. Найповніший гайд

Це простий і доступний посібник, що пояснює все, що потрібно знати про гірські велосипеди, включно з відмінностями в конструкціях рам і системах підвіски.

Гірські велосипеди являють собою складні механізми з безліччю деталей і компонентів, кожен з яких відіграє свою роль для забезпечення загальної функціональності.

Основні компоненти тут, звісно, досить очевидні — це, наприклад, рама, колеса, підвіска і гальма.

А ось на більш дрібні деталі люди часто не звертають належної уваги.

У цій статті ми розберемо головні компоненти гірського велосипеда і пояснимо, як саме кожен з них працює.

Компоненти гірського велосипеда

Рама

Очевидно, що основа гірського велосипеда — це саме рама, вона визначає його геометрію, їздові характеристики тощо.

Рама — основа будь-якого гірського велосипеда. Вона визначає його геометрію і поведінку під час їзди, а у випадку з двопідвісними велосипедами ще й кінематику роботи задньої підвіски.

Рами можуть бути виготовлені з різних матеріалів, і матеріал вибирають залежно від його властивостей.

Алюміній — мабуть, найпопулярніший матеріал для рам гірських велосипедів. Його переваги — доступність, надійність, гарне співвідношення міцності та ваги. Сьогодні більшість рам бюджетних байків і моделей із середньої цінової категорії виготовлені з гідроформованих алюмінієвих труб

Карбон — також затребуваний матеріал для рам гірських велосипедів. Рами з карбону (або вуглеволокна) склеюють у спеціальних опресовувальних формах, де шари вуглеволокна з’єднуються гумою — таким чином, виходять легкі, але міцні рами. Втім, такий виробничий процес не найдешевший, тож карбонові рами ви побачите вже на дорожчих байках.

Зараз знову набувають популярності і сталеві рами, особливо серед невеликих, нішевих виробників. Такі рами дуже надійні, і багато хто їх цінує за додаткове гасіння вібрацій під час їзди.

Підвіска

Підвіска гірського велосипеда гасить удари і вібрації від наїздів на перешкоди, і, таким чином, колесо зберігає постійне зчеплення з ґрунтом.

Основна функція підвіски — поглинання ударів від перешкод, завдяки чому колеса велосипеда менше втрачають зчеплення з трасою, а райдер краще контролює велосипед.

Амортизаційна вилка відповідає за гасіння ударів спереду велосипеда, а задній амортизатор — відповідно, ззаду.

У повнопідвісних (або двопідвісних) гірських велосипедів присутня незалежна підвіска як переднього, так і заднього колеса, на відміну від хардтейлів, у яких тільки амортизаційна вилка. Здебільшого більшість дорогих спортивних велосипедів — це двопідвіси, що забезпечують максимальне зчеплення коліс із ґрунтом, а також надають райдеру додатковий контроль і впевненість.

У сучасних амортизаторів для гірських велосипедів зазвичай є регулювання відбою (відскоку) і компресії.

Підвіска велосипеда функціонує завдяки пружинам (металевим або пневматичним (повітряним)) і демпферам, які, своєю чергою, керують швидкістю відбою (зворотного ходу) амортизатора і його жорсткістю (ці налаштування називають «відбій» і «компресія»).

Сьогодні на більшості гірських велосипедів ви побачите повітряні амортизатори — вони мало важать і легко налаштовуються. Утім, деяким райдерам все ж таки більше до вподоби відчуття пружинних амортизаторів, незважаючи на їхню більшу вагу та на те, що їх складніше налаштувати під вагу і стиль катання райдера.

Колеса

Ширина ободів, вага і жорсткість коліс можуть сильно впливати на те, як велосипед відчувається в їзді.

Колеса сильно впливають на керованість гірського велосипеда. Тут важливі такі чинники, як вага коліс, ширина і жорсткість ободів — вони багато в чому визначають, як велосипед буде відчуватися на трасах

У центрі кожного колеса знаходиться втулка, яка здатна обертатися навколо осі колеса, підтримувана підшипниками. Жорсткість колеса багато в чому залежить від ширини як самої втулки, так і осі. Незважаючи на те, що існують стандарти ширини передньої і задньої осі, іноді зустрічаються незвичайні рішення.

На задній втулці розташований барабан вільного ходу, на який встановлюються зірки касети.

На задній втулці також можна побачити спеціальний барабан, на який ставиться касета.

Втулку з’єднують з ободом спиці. Ці тонкі металеві (а іноді й тканинні) елементи натягуються, забезпечуючи колесу належну міцність і жорсткість.

На обода також встановлюються шини. Самі обода можуть бути виконані з алюмінієвого сплаву або карбону, а їхня ширина і висота впливають на ширину і профіль встановленої на обід покришки.

Покришки

Виробники шин для гірських велосипедів прагнуть знайти ідеальний баланс між зчепленням, захистом від проколів і мінімальним опором коченню.

Шини безпосередньо контактують з дорогою і відіграють ключову роль у поведінці велосипеда. Тому їхню важливість не можна недооцінювати.

Заміна шин — це, можливо, найпростіший спосіб значно змінити характеристики вашого велосипеда, від них залежить багато чого. На характеристики шини впливають її ширина, дизайн протектора і матеріал (компаунд), з якого вона виготовлена.

Гальма

Один із ключових аспектів швидкої їзди — впевненість у можливості швидко зупинитися в разі потреби.

Ефективні гальма відіграють важливу роль в управлінні велосипедом і впевненості водія — головне, щоб вони мали високу потужність і можливість дозувати гальмівне зусилля. Для цього виробники в наші дні випускають дискові гідравлічні гальма.

Хоча гальма різних брендів відрізняються одне від одного типом гальмівної рідини і трохи — дрібними деталями, все ж більшість гальм на ринку конструктивно дуже схожі.

Розташовані на кермі гальмівні ручки відповідають за активацію і контроль гальмівної системи. Більшість таких ручок розраховані на натискання одним пальцем — це забезпечує додатковий контроль і чутливість при тому, що всі інші пальці можуть міцно тримати кермо.

Сучасні гірські велосипеди зазвичай оснащуються гідравлічними дисковими гальмами, які надійно працюють у різних умовах.

До гальмівних ручок підключаються гідролінії, які йдуть до гальмівних каліпперів. Каліпери можуть бути дво- або чотирипоршневими — багато велосипедистів віддають перевагу останнім через їхню більшу потужність.

Поршні каліпера стискають гальмівні колодки, які зі свого боку натискають на гальмівний ротор, встановлений на втулці, і уповільнюють обертання колеса.

Зараз випускаються різні типи колодок для різних трас і погодних умов.

Трансмісія

Трансмісія передає ваші зусилля, докладені до педалей, задньому колесу, змушуючи його обертатися.

Трансмісія перетворює ваші зусилля під час обертання педалей на обертання заднього колеса і рух велосипеда вперед.

У трансмісіях сучасних гірських велосипедів використовується єдина провідна зірка і касета збільшеного діапазону Трансмісії такого типу часто позначають як «1x», їхні переваги — вища надійність і кращий натяг ланцюга за меншої загальної ваги (порівняно з варіантами, де спереду дві або три зірки).

Таким чином, касета в даному випадку визначає кількість передач. У найсучасніших трансмісій для гірських велосипедів 12 передач, а у трохи старіших і бюджетних — 11.

Задній перемикач тут переміщує ланцюг з однієї зірки касети на іншу, а в рух його приводить закріплена на кермі манетка.

Жодних дротів (і, тим більше, тросів) тут немає: бездротові групсети на кшталт SRAM Transmission обходяться без них.

Зазвичай манетка з’єднується із заднім перемикачем за допомогою троса або дротів, але в таких трансмісіях, як SRAM Eagle AXS, використовується бездротове з’єднання.

Електричні трансмісії забезпечують точне і безперебійне перемикання передач, і при тому, вам не потрібно регулювати натяг тросів і замінювати їх у міру зносу. Втім, коштують вони не так вже й дешево, та й акумулятори тут потрібно регулярно заряджати.

Регульовані підсідельні штирі (дроппери)

Можливість опустити або підняти сідло за допомогою важеля на кермі дійсно багато що змінює для більшості райдерів.

Появу регульованих підсідельних штирів часто вважають переломним моментом в історії гірських велосипедів Такі штирі дають змогу легко піднімати або опускати сідло прямо на ходу, і сьогодні їх ставлять на всі сучасні байки для трейлрайдингу та ендуро.

Регульовані штирі відрізняються телескопічною конструкцією і можуть мати різний хід, від 100 до приблизно 240мм. Здебільшого їх можна зафіксувати в будь-якому положенні, хоча, як правило, їх зазвичай або до кінця піднімають для підйомів, або до упору опускають для спусків.

Як правило, має сенс поставити на велосипед регульований штир із максимально можливим ходом Проте, це також залежатиме від довжини ваших ніг і розміру рами. Для отримання всієї необхідної інформації про такі параметри, необхідно ознайомитися з нашим окремим посібником.

Кокпіт

Сучасні гірські велосипеди зазвичай оснащуються широкими кермами і короткими виносами — це забезпечує більш впевнену поведінку на швидких, крутих і технічних спусках.

Під кокпітом розуміється кермо і винос велосипеда.

На більшості сучасних гірських велосипедів встановлені широкі керма (часто 750мм і більше) і короткі виноси (зазвичай менше 50мм). Це поєднання забезпечує хорошу керованість на високій швидкості і на крутих спусках.

Кожен райдер може налаштувати це під себе, вибравши, наприклад, коротший винос або кермо іншої ширини з більшим підйомом або кутом нахилу.

Точки контакту райдера з велосипедом

Якщо ви хочете від велосипеда максимальної функціональності, важливо, щоб ваші з ним точки контакту були надійними і забезпечували гідне зчеплення.

Інші важливі місця гірського велосипеда — ті, що безпосередньо стикаються з райдером. Так, на гірські велосипеди зазвичай ставлять тонкі гумові гріпси з замками-фіксаторами, що забезпечують надійне і зручне захоплення керма.

Вибір сідла — багато в чому справа особистих уподобань

Загалом, сідла гірських велосипедів відрізняються від шосейних — часто вони мають додатковий м’який шар, оскільки райдерам доводиться довго кататися бездоріжжям і складним рельєфом.

Педалі для гірських велосипедів можна розділити на два основних типи — плоскі та контактні. Плоскі підходять для райдерів будь-якого рівня, і, що важливо, з ними легше освоїти правильну техніку катання. З іншого боку, багато райдерів, особливо гонщиків, віддають перевагу контактним педалям, оскільки вони забезпечують більш ефективне педалювання.

Як щодо гірських електробайків?

Гірські електробайки, загалом, зібрані з тих самих деталей, що і звичайні гірські велосипеди, але тут є деякі специфічні компоненти.

Електрифіковані гірські велосипеди, здебільшого, зібрані з тих самих деталей, що і звичайні, але тут є деякі ключові компоненти, які їх і відрізняють.

Наприклад, це потужні електромотори з інтегрованими акумуляторами, які дають змогу райдерам долати найкрутіші підйоми або просто їздити максимально швидко.

Тут слід зазначити, що не всі гірські електробайки мають велику вагу — на сьогоднішній день існують спеціальні полегшені моделі, що представляють собою щось середнє між повноцінними електробайками і стандартними, не електрифікованими велосипедами.