Людина, яка створила найлегші велосипеди у світі

«Це, мабуть, найскладніший етап із усіх. На те, щоби навчитися це робити і відточити звичку, у мене пішли роки. На шліфування та видалення фарби з рами може піти до 25 годин. А потім починається фарбування – це зовсім інший рівень. Процес створення ідеального стійкого покриття може звести до ладу. Наприклад, після нанесення прозорого шару необхідно відшліфувати його надтонким наждачним папером, а потім знову відполірувати. Так ти зможеш позбавитися нерівностей, так званого ефекту апельсинової кірки».

Як ти розумієш, коли Дангерхольм творить велосипед, він доводить все до кінця.

«Я перфекціоніст, тому кожна дрібниця повинна відповідати загальній картині і бути ідеальною. Наприклад, сідло і кермо можуть мати різну обробку: один елемент може вийти матовим, а інший блискучим. Тому я все переробляю, щоби елементи велосипеда виглядали абсолютно однаково».

Ніколи не поступайся характеристиками

Але велосипед Дангерхольма це щось більше, ніж унікальне фарбування і ретельне оздоблення. Багато залежить від компонентів велосипеда. Дангерхольм створює унікальні рішення, які не тільки приємні для ока, але також є дуже продуманими та легкими. Наприклад, важіль перемикання, пов’язаний одночасно із заднім амортизатором та підсідельним штиром. Така конструкція означає, що на твоєму велосипеді буде лише один видимий трос. Можеш перемістити важіль у середнє положення, щоб переключити задній амортизатор у режим підйому в гору або повністю зрушити його, щоб увімкнути підсідельний штир.

А як щодо спиць, виконаних з волокна ниток Vectran, яке має таку міцність на розрив, що і сталеві спиці, але важать набагато менше.

Однак, коли Дангерхольм конструює велосипед, він не поступається експлуатаційним характеристикам, навіть якщо його мета створити найлегший у світі байк. Його велосипеди створені не для виставкових залів, а для їзди справжніми трасами.

«Я бачив деякі проекти легких велосипедів, що межують із відвертою дурістю. Насправді такі велосипеди не розраховані на тривалий термін служби, тому ця ідея знизити вагу байка склала не дуже хорошу репутацію. Я створюю свої велосипеди для того, щоб потім їздити на них, тому вони повинні витримувати тиск справжніх трас. Нехай я і не Еміль Йоханссон, але думаю, що після 20 років їзди на велосипеді я дещо розумію у цій справі», каже він і пояснює, що ніколи не поступається в експлуатаційних характеристиках таких компонентів велосипеда, як шини, гальма та колеса.

З чого все почалося?

Дангерхольм прославився завдяки найлегшим у світі велосипедам. Все почалося ще 2016 року, коли Ґустав задумав створити крос-кантрі велосипед своєї мрії. Він вирішив не озиратися на баланс своєї банківської картки і не слухати голосу розуму. Тоді компанія Scott випустила дві легкі рами: Scale та Spark. Тож Ґустав купив обидві і взявся до справи.

«Все сталося дуже швидко. Незабаром я зрозумів, що мій байк справді стане найлегшим у світі 29-дюймовим велосипедом», – розповідає Ґустав. Приблизно в цей же час він опублікував у Instagram фотографію, на якій він використовує ніж Mora. Спочатку в соціальних мережах на Ґустава були підписані лише його близькі друзі, але до кінця 2018 року у нього раптово з’явилося 16 000 передплатників, а зараз їх понад 130 000. Шоумену та любителю байків по-справжньому подобаються соціальні мережі та статті в Інтернеті. Ґустав вважає, що це наближає його до досягнення мети життя перетворити хобі на справжню роботу.

Але повернемося до 2016 року, до його проекту створення велосипеда. Велосипеди з Scale та Spark стали найлегшими велосипедами у світі у своїй категорії: хардтейл з 29-дюймовими колесами та велосипед з повною підвіскою та 29-дюймовими колесами. Твори Ґустава привернули увагу на велосипедних форумах Pinkbike та MBUK, а також на німецькому сайті BIKE. Так народився власний бренд Дангерхольма.

Впіймав хвилю

Як Густав почав збирати велосипеди? Звісно, ​​він мав певний досвід. 

«Я бавився збиранням легких велосипедів ще 2010 року. Тоді я купив велосипед Trek Session і вирішив перебрати його таким чином, щоб його вага знизилася до 30 фунтів (13,6 кг). На той момент це був, мабуть, найлегший велосипед для даунхіла у світі. Однак тоді соціальні мережі та онлайн-форуми були не настільки популярними. Саме велосипеди на рамах Scale та Spark стали моєю першою гучною публікацією на Pinkbike. Тоді все й закрутилося», згадує Густав.

Після перших двох крос-кантрі велосипедів Ґустав захопився та почав реалізовувати один проект за іншим. Багато складання Ґустав виконував паралельно, оскільки термін очікування деяких виготовлених на замовлення компонентів може тривати до року.

Ґустав сміється: «Так, поспішати, коли ти твориш такі велосипеди, не варто. Велосипед, який я збираю зараз, мав бути закінчений минулої осені. Потім термін зрушив навесні цього року. Тепер, здається, я дороблю його якраз до моменту опублікування цієї статті. Але ось що круто: ці шалено довгі терміни дозволяють мені продумувати ще більш шалені ідеї. Отже, найчастіше велосипеди виходять ще краще, ніж я їх задумував».

12 років і пристрасть до BMX

Притиснути ножа до нової рами велосипеда може далеко не кожен маунтінбайкер. З чого почалася ця любов до велосипедів? Прийде повернутися на два десятиліття тому, в дитинство Ґустава, коли той катався на BMX.

«Мені було 10-12 років. У мене було два друга, одержимих BMX не менше за мене. Їхній батько захоплювався ралійними автомобілями, і він мав гараж з усякою всячиною. Тому, коли ми виросли з BMX, ми почали експериментувати з велосипедами: фарбувати їх розпорошенням та вносити невеликі зміни. Мій перший велосипед для даунхіла був з рамою, що тріснула і зварена назад, яку мені довелося пофарбувати за допомогою розпилення. Потім там і сім я почав знаходити деталі, щоби зібрати мотоцикл. Думаю приблизно тоді і з’явилася моя пристрасть до цього».

Ґустав вивчав технологію та дизайн у середній школі, але він не отримав жодної іншої освіти, крім шкільної. Він усьому навчався на практиці. «Мені завжди були цікаві візуальна сторона та дизайн, а подобалися велосипеди. Тож я направив свою креативність у це русло».

Майбутнє вже тут

Але повернемося до велосипедів. За роки свого захоплення Ґустав зібрав безліч різних крутих моделей велосипедів, але є один, який особливо йому дорогий. Він майже закінчив роботу з крос-кантрі велосипедом Scott Spark RC SL з повним внутрішнім прокладанням тросів. Ця ідея з’явилася у Ґустава у 2016 році, але від неї довелося відмовитись, оскільки відповідних технологій тоді ще не було. Однак зараз, за ​​майже шість років, його ідея ось-ось стане реальністю.

«Я замовив кермо ще 2016 року. Він був спроектований таким чином, щоб умістити всі троси. Я дуже засмутився, коли ця ідея не спрацювала. У той же час було так приємно працювати над складанням, адже ця ідея сиділа у мене в думці так довго. Дивитись, як вона оживає, дуже круто! Процес затягнувся надовго. Ґустав розпочав складання ще у 2018 році, але через надзвичайно довгі терміни постачання деталей, зроблених на замовлення, закінчити роботу він зміг лише зараз.

Відразу розумієш, що ця збірка велосипеда є чимось особливим. Ґустав розповідає про неї з тим самим захопленням, з яким дитина говорить про Новий Рік. Поєднання повної внутрішньої прокладки тросів та акуратного зовнішнього вигляду створює дуже футуристичний образ. Ґустав погоджується: «Цей велосипед стане одним із найкращих сучасних крос-кантрі байків. Сподіваюся, що в майбутньому може вже до 2025 року маунтинбайки виглядатимуть саме так».

Що чекає на самого Дангерхольма?

В основному Ґустав зосереджений на тому, щоб усі проекти, над якими зараз працює, завершилися, а він зміг би розпочати планувати нові збірки на новий рік. Одне можна сказати, напевно: ми побачимо більше Дангерхольма, його шорт, його велосипедів і, хто знає, можливо навіть ножів Mora.