Долаємо складний підйом: кілька порад від професійних гонщиків

Навіть досвідчені райдери підтвердять, що незалежно від тренованості велосипедиста, багатокілометрові підйоми трасою вгору напевно виявляться цілком серйозним фізичним навантаженням. У такі моменти багатьом хочеться просто зістрибнути з сідла на землю, і пройтися пішки до найвищої точки, ведучи велосипед просто поруч із собою. Не варто здаватися завчасно, адже є деякі хитрощі, які дадуть вам змогу впоратися з цим завданням. Для того, щоб зберегти свої сили на найскладніших ділянках, райдеру слід просто дотримуватися певного темпу руху. Важлива також правильна техніка і позитивний настрій.

Поради від бувалих райдерів

Для того, щоб підйом вгору на гірському велосипеді не виявився для вас таким болісним, пропонуємо ознайомитися з порадами бувалих райдерів, які стануть непоганою підмогою для новачків.

Вживання води

Якщо у вас виникло бажання перекусити або випити води, при цьому не злізати з байка, це варто робити до початку підйому. Під час маршрутів, що відрізняються тривалою тривалістю, важливо підкріплювати сили, особливо пити воду. Однак під час заїзду в гору вам буде потрібно докласти максимум сил і концентрації. У вас банально не залишиться сил на вживання їжі та води. А ось енерговитрати мають бути досить значні. Не забудьте підкріпитися заздалегідь.

Методика Ені Епплегейта

Іменитий велосипедний тренер, що спеціалізується на розвитку витривалості у спортсменів, радить приступати до підйому, подібно до медитації. Наближаючись до початку підйому, бажано змістити акцент із втоми, розглядати краєвиди, що оточують вас, птахів, небо. Завдяки «легким» думкам подолати складну дистанцію вам буде значно легше. Також слід зняти непотрібну напругу, постаратися розслабити плечі, обличчя.

Рівний темп

Щоб менше втомлюватися і унеможливити втрату темпу рекомендується намагатися утримувати максимально рівний однаковий темп весь час катання. Якщо ж це значення буде нижчим, краще все-таки знизити передачі. В іншому разі доїхати до вершини виявиться набагато складнішим завданням.

Їзда стоячи

Досвідчені райдери радять вставати на байку в тих випадках, коли нахил більше шести градусів. Оскільки їзда на велосипеді в положенні стоячи навантажує інші групи м’язів, відзначається хороша ефективність при подоланні коротких дистанцій. Прокручуючи педалі, варто уникати нахилу вперед, щоб уникнути сильного перенесення ваги із заднього колеса і виключити ймовірність заносу. Коли передбачається їзда по більш рівній поверхні, краще перебувати на сідлі велосипеда.

Перемикання передач

Перемикатися на більш високу передачу потрібно перед тим, як виникне в цьому гостра потреба. Коли навантаження досить значне, є ризик втрати керування. Набагато зручніше перемикати передачі під час поворотів.

Входження в повороти

Повороти подолати є можливість не тільки за внутрішнім, а й за зовнішнім радіусом. У першому випадку вдається заощадити відстань і час, а в другому можна зменшити фізичне навантаження. Якщо йдеться про крутий поворот, у разі внутрішнього радіуса ухил є більш розумним рішенням.

Розподіл сил

Якщо вкласти всі сили в те, щоб подолати початок підйому, можна вичерпатися вже до середини підйому. Уже біля вершини райдер може просто видихнутися, і так і не дістатися до пункту призначення. З цієї причини атаку потрібно починати далеко не на межі власних можливостей, темп слід набирати поступово, а в атаку рватися потрібно безпосередньо перед вершиною.

Підсумки

Завдяки врахуванню вищевказаних рекомендацій, ви зможете більш раціонально розподілити власні сили під час підйому. Оскільки підйом у верх передбачає досить значне навантаження не тільки на самого райдера, а й безпосередньо на велосипед, слід завжди мати з собою набір інструментів. Завдяки цьому ви будете абсолютно готові до будь-якого повороту подій у дорозі.

‌